З таким інсайтом я повернулася тільки що з мотиваційної лекції Юлії Гейко «Корпоративна культура модерного навчального закладу».
Впродовж сьогоднішнього робочого дня різні Люди мене запрошували в різні негативні стани. І, здавалося, що після 18.00. залишалося тільки поплакати. Але це МІЙ ВИБІР: сумувати чи повертатися до ресурсного стану. Я, звичайно, обрала друге)))
Щиро вдячна спікеру Юлії Гейко за два «+», колезі Наталії Кравченко – за мотивацію і новій знайомій Жанні – за солідарність))) А ще - кава в OTTOMAN HOUSE CAFE була ПРЕСМАЧНА)))
Нас, Педагогів, не потрібно ВЧИТИ… Нам, Педагогам, потрібно давати РЕСУРС!