Четвер «пекельного тижня» потрібно було провести НЕЗВИЧНО. А саме: впродовж дня переступати через якийсь свої страхи. У своїх страхах довго копалася і зрозуміла, що вихід у прямий ефір сьогодні - продовжить долати мій страх бути непочутою, професійна фотосесія -допоможе позбутися страху камер, висловлення чесної думки – вирішить питання страху осуду.
За умовами пекельного тижня не можна спати з четверга на п'ятницю. І в мене виникає розумна думка - ЯКИЙ СЕНС не спати і так над собою знущатися, якщо працездатність низька? Чи не простіше відпочити? Так, але тоді я ніколи не дізнаюся меж своїх можливостей. Це як у спорті - м'язи, швидкість, витривалість ростуть тоді, коли здається, що все, немає сил більше, але робиш ще зусилля і піднімаєшся на новий рівень. З робочою ефективністю теж саме. Коли крім бажання «працювати» - всі інші бажання відсікаються.
Персональний сайт Гондюл Ірини
