Новини

Вчорашня Я весь час мені програє, тому що сьогодні Я «ЇЇ» в чомусь таки обганяю...

 Ці слова Джуліани Вільсон влучно підходять основній ідеї книги, співавторкою якої я стала. Це буде книга про подолання! Якщо ми маємо намір творити в житті, ми не повинні очікувати, що Люди приберуть всі перешкоди з нашого шляху. Нам слід стати такими собі повітряними зміями! Адже вони піднімаються в небо тільки тоді, коли летять проти вітру. В книзі, назва якої буде «Все мы люди. Истории преодолений...

Перший крок - це як подорож…

 Я завжди мріяла написати книгу. Декілька разів починала, а потім кидала роботу над нею. Зрозуміла, що для мене – це все одно, що дертися по схилу льодовика. Дуже важко! І я намріяла собі – почати з маленької розповіді. А мрії, як відомо, здійснюються! Тетяна Курганська організовувала саме в цей час онлайн-марафон «Стань автором книги за 7 днів», учасником якого я стала. Сьогодні – останній 7-ий день марафону, свою розповідь вже надіслала...

Ресурс - це золотий запас Вчителя...

 Чим більше запас ресурсу, тим краще ми, Колеги, можемо чинити опір стресу, організовувати своє професійне життя і проживати її в балансі. На вебінарі ми відповімо на головне запитання: «ЩО заряджає наші акумулятори та зігріває наші серця?». До зустрічі)...

Був час, коли я СТРАЖДАЛА синдромом Леонарда ДіКапріо…

Цим синдромом страждають ті, хто ПОСТІЙНО чекає свого «Оскара», або винагороди за працю. Якогось схвального слова, грамоти, чергового лайка у Фейсбук тощо. Зрозуміло, що сам Лео і не чекав особливо «Оскара». Але є Люди, які працюють не заради цікавості, драйву, задоволення, а заради того, що ХТОСЬ має це оцінити позитивно. Інколи я ще потрапляю в цю пастку і чекаю на ЧИЄСЬ СХВАЛЕННЯ. У більшості ж...

Декілька слів про РОЗВИТОК Вчителів…

 Нещодавно я прочитала геніальну фразу: «Все навколо прагне до РОСТУ. Якщо кореню дерева перегородити зростання, поклавши на нього бетонну плиту, то що трапиться? Дерево почне рости убік.». Точно так само і у Вчителів. Деградація – це теж зростання. Тільки убік! Вчитель завжди ХОЧЕ ЗРОСТАТИ. Убік, криво, куди завгодно. Саме тому, Колеги, так важливо постійно розвиватися В ПРАВИЛЬНОМУ НАПРЯМКУ...

УМІННЯ РАДІТИ ЗА ІНШИХ - показник нашого МАСШТАБУ…

 Я сьогодні ВПЕРШЕ виступала онлайн з майстер-класом на платформі освітнього проекту Спільнота освітян «На Урок» перед близько 1600 ОСВІТЯНАМИ в рамках Всеукраїнської інтернет-конференції «Ефективна взаємодія в освіті: інструменти та прийоми». Чесно? Було дуже ХВИЛЮЮЧЕ! Але я переконалася в тому, що рівень Педагога в кінцевому рахунку залежить від того, НАСКІЛЬКИ він готовий ПРИЙМАТИ ЧУЖІ УСПІХИ...

Як часто Вам не вистачає ЕНЕРГІЇ?

 Чи буває у Вас відчуття, що життя проходить повз Вас, не несучи радості і задоволення? Хочеться щось змінити, але сил не фізичних, не моральних немає, хочеться сховатися з головою під ковдру і жаліти себе. Напевно, кожна Людина в якісь моменти життя відчувала цей стан. Пропоную Вам скористатися ВІДМІННОЮ ПРАКТИКОЮ ДЛЯ ПОЧАТКУ ДНЯ! Я її вже виконую 50 днів впродовж 436 хв. (більше 7 год!). І це – ЙОГА-ТАНЕЦЬ КАОШИКИ!!! Його переваги для мене: - Розігріває тіло, надає бадьорості і заряджає ЕНЕРГІЄЮ на весь день...

Неодмінно ХТОСЬ повинен тримати за руку, коли згасають всередині ліхтарі...

 Завжди МРІЮ про такі стосунки між Школою та Батьками))) Коли Батьки ПРОБАЧАЮТЬ Школі за «ляпаси», і навпаки. Коли Школа ПІДТРИМУЄ Батьків в їх ідеях, і навпаки. І все далі ПЕРЕКОНУЮСЯ, що це МОЖЛИВО!!! Саме про це буду говорити на своєму майстер-класі 15 травня 2020 р. о 15.00. Запрошую) Реєстрація за посиланням: https://naurok.com.ua/conference/interaction/study...

Уявіть собі СВІТ, в якому немає ПЕРЕШКОД…

 Ви прокидаєтеся вранці - і у Вас ... ВСЕ ДОБРЕ: Ви прекрасні, бадьорі, сповнені любові, сил, грошей, всі проблеми в світові вирішені, хвороб немає. У Ваших близьких все добре, у сусідів теж. І навіть у сусідів сусідів все відмінно. На роботі все чудово! Ніхто ні з ким не конфліктує, всі працюють натхненно, і все виконується, варто Вам тільки захотіти… Утопічно, правда? Такого ідеального світу не буває! Тому що ПЕРЕШКОДИ нам все ж таки потрібні...

Вчитель як ПРОВІДНИК…

 Думаю, що кожний Вчитель є своєрідним ПРОВІДНИКОМ. Щомиті ми пізнаємо ВСЕ БІЛЬШЕ свою професію, ззовні в нас «ВЛИВАЄТЬСЯ» різноманітна інформація – методична, організаційна, духовна, ми отримуємо якийсь досвід, переживання, щось відчуваємо. І все це цікавим чином «КУХОВАРИТЬСЯ» в нас і потім ШУКАЄ ВИХІД. Нам хочеться поділитися цим зі світом! Різними способами! Вчитель ЩАСЛИВИЙ тільки тоді, коли він щось віддає світу...